Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний

0
160


Ми безтурботні. Ми розслаблені. Ми спокійні. У нас є свої особисті справи, труднощі та клопоти, але все це тьмяніє на фоні тієї надвисокої ціни, яку сплатили 2018 року 133 українські герої, які там, у зоні бойових дій, втратили все, щоб нічого не втрачали ми.

ВСТУП

Добіг свого кінця 2018 рік. Перегорнулися календарі у наших домівках та почався відлік нового року. Яким він буде — щасливим чи страшним, добрим чи поганим — не знає ніхто: кожному з нас підготовлена долею окрема стежинка, по якій ми робимо свої кроки.

І не завжди задумуємось, чим заплачено за те, щоб ми були у відносній безпеці, не прислухаючись до можливих раптових вибухів, не пригинаючись до землі, не дивлячись уважно під ноги, щоб не наступити на смертельний «подаруночок».

Вічна пам’ять вам, хлопці, та вічна слава. М’яких вам хмар.

Бойові втрати української армії за 2018 рік

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 01

Січень

Загиблі герої січня 2018-го

  1. Володимир Борисович Анадимб (позивний Бетмен) народився 14.10.1986 року у селі Федорівка Каховського району Херсонської області. Мешкав у селі Тереблече Глибоцького району Чернівецької області.

Солдат, розвідник розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна».

Загинув 10 січня о 8.15 в районі селища Новолуганське Донецької області внаслідок осколкового поранення, яке дістав під час гранатометного обстрілу наших позицій.

  1. Віктор Вікторович Сухін народився 17.12.1979 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Мешкав у селі Диміне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Солдат, водій 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 10 січня в районі селища Піски Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, зазнаної під час підриву нашої БРДМ-2 на невідомому вибуховому пристрої.

  1. Геннадій Петрович Вегера (позивний Зелений) народився 19.05.1980 року у селі Курилівка Волочиського району Хмельницької області.

Солдат, старший стрілець 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 10 січня в районі селища Піски Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, зазнаної під час підриву нашої БРДМ-2 на невідомому вибуховому пристрої.

  1. Тимофій Вікторович Пухальський (позивний Мурчик) народився 04.02.1987 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Мешкав у місті Мирноград Донецької області.

Старший солдат, старший сапер-гранатометник 3-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 11 січня в районі села Славне Мар’їнського району Донецької області під час виконання бойового завдання з розмінування місцевості.

  1. Андрій Ярославович Витвицький (друг Спікер) народився 31.12.1987 року в Івано-Франківську.

Доброволець розвідувальної групи «Санти» ДУК ПС.

Загинув 16 січня в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок важких осколкових поранень.

  1. Михайло Сергійович Дімітров (друг Гайдамака) народився 26.10.1983 року у місті Нікополь Дніпропетровської області. За 2 тижні його батьки повернулися до постійного місця проживання — у місто Сміла Черкаської області.

    Доброволець розвідувальної групи «Санти» ДУК ПС.

    16 січня підірвався на міні в районі міста Авдіївка Донецької області. Дістав важкі осколкові поранення, був негайно доправлений до шпиталю, але наступного дня помер.
  2. Сергій Олексійович Іванов (позивний Акула) народився 16.11.1988 року у селищі міського типу Нові Санжари Полтавської області. Мешкав у Києві.

Старший сержант, командир взвод — старший офіцер на батареї 2-ї протитанкової артилерійської батареї бригадної артилерійської групи 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 січня о 2.45 в районі Світлодарської дуги під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на міні МТ-ЛБ.

  1. Дмитро Володимирович Беляєв народився 26.05.1990 року у селі Ботієве Приазовського району Запорізької області.

Старший солдат, старший механік-водій, радіотелефоніст 1-го розрахунку 1-го взводу 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 січня о 2.45 в районі Світлодарської дуги під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на міні МТ-ЛБ.

  1. Олександр Анатолійович Чопенко (позивний Колдун) народився 30.10.1969 року у селі Саївка П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Старший сержант, командир відділення кулеметного взводу 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 січня поблизу селища Гранітне Донецької області внаслідок кульового поранення, яке дістав під час обстрілу наших позицій.

  1. Сергій Олексійович Сергієнко (позивний Полтава) народився 22.07.1988 року у селі Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області.

Солдат, снайпер 1-го відділення взводу снайперів 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 22 січня о 7.45 в районі селища міського типу Луганське Донецької області внаслідок осколкових поранень, що дістав під час обстрілу нашого взводного опорного пункту з 82-мм мінометів.

  1. Мирослав Миколайович Сливка (позивний Манах) народився 17 січня 1990 року у місті Полонне Хмельницької області.

Старший солдат, старший розвідник 1-го батальйону окремого призначення імені генерала Кульчицького 27-ї окремої бригади Національної гвардії України. Був у кроці від надання посади «командир взводу», бездоганним виконавцем якої Мирослава бачив його командир.

Загинув 27 січня під час виконання бойового завдання в районі селища Верхньоторецьке Донецької області.

  1. Артем Вікторович Скупейко народився 22.03.1995 року у селищі міського типу Горностаївка Херсонської області.

Старший матрос, снайпер-розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 30 січня о 13.30 в районі селища міського типу Талаківка Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 02

Лютий

Загиблі Герої лютого 2018-го

  1. Олександр Миколайович Рибальченко (позивний Пломба) народився 11.01.1994 року у селі Петрівське (зараз — Коржове) Сватівського району Луганської області.

Молодший сержант, командир топогеодезичного відділення 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 1 лютого о 15.05 в районі села Богданівка Донецької області від поранень, які дістав внаслідок підриву на осколковій загороджувальній міні.

  1. Дмитро Вадимович Сисков (позивний Провідник) народився 18.06.1980 року у Чернігові.

Молодший сержант, командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 12 лютого о 9.55 в районі селища Кримське Луганської області.

  1. Олександр Васильович Гречук (позивний Якут) народився 13.04.1979 року у селі Зоря Дніпровського району Дніпропетровської області. З 2002 року мешкав у селі Степове того ж району.

Старший матрос, кулеметник 2-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 15 лютого о 15.15 в районі села Водяне Донецької області внаслідок чисельних осколкових поранень, які дістав під час обстрілу наших позицій.

  1. Юрій Миколайович Кушнір народився 19.06.1978 року у селі Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області.

Молодший сержант, радіотелеграфіст 1-ї штурмової роти окремого батальйону спеціального призначення "Донбас-Україна 54-ї окремої механізованої бригади.

30.07.2017 в районі міста Мар’їнка, облаштовуючи позиції для стрільби з СПГ-9 Юрій Миколайович дістав кульове поранення у живіт, яке завдав ворожий снайпер. Куля увійшла збоку, пошкодивши нирку, печінку та селезінку. Переніс 15 операцій у різних шпиталях України (Львів, Харків, Київ).

Помер на світанку 18 лютого у Київському шпиталі.

  1. Валерій Ігорович Єгоров народився 17.12.1989 року у місті Прилуки Чернігівської області.

Сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 19 лютого о 12.40 в районі селища Піски Донецької області внаслідок поранень, що дістав під час гранатометного обстрілу наших позицій.

  1. Сабіна Станіславівна Галицька народилась 24.09.1994 року у селі Бастова Рудня Ємільчинського району Житомирської області. 

    Сержант, старша медична сестра приймально-сортувального відділення медичної роти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

    Загинула 20 лютого о 15.30 в районі села Катеринівка Луганської області внаслідок прямого влучання протитанкової керованої ракети у наш БРДМ.
  2. Ілля Тарасович Сербін народився 26.04.1993 року. Мешкав у селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

Сержант, командир відділення 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 22 лютого в районі селища міського типу Луганське Донецької області від осколкового поранення у шию.

  1. Олександр Володимирович Сівко народився 07.09.1998 року у селі Пісківка Бородянського району Київської області.

Солдат, навідник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 25 лютого в районі шахти «Бутівка» внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1. Олександр Вікторович Казміров народився 21.11.1996 року у селищі міського типу Стара Синява Старосинявського району Хмельницької області.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 1-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

17 лютого о 17.20 у Донецькій області, під час обстрілу наших позицій з СПГ-9, Олександр Вікторович зазнав важкого поранення голови, був доправлений до Харківського військового шпиталю, де переніс операцію та перебував у стані коми.

Помер у ніч на 26 лютого, так і не опритомнівши.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 03

Березень

Загиблі Герої березня 2018-го

  1. Вадим Георгійович Сапеску (позивний Одеса) народився 22.04.1984 року у селі Чорна Окнянського району Одеської області. Згодом мешкав у місті Южне, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Перед декретною відпусткою жінки подружжя переїхало до села Середнє Лиманського району Донецької області.

    Молодший сержант, командир відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

    Загинув 2 березня в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.
  2. Владислав Ігорович Козченко народився 10.04.1997 року у місті Полтава. 

    Солдат, стрілець-снайпер 1-го взводу 2-ї роти 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

    Загинув 6 березня близько 23.00 в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.
  3. Іван Вікторович Рященко (позивний Скіф) народився 24.03.1983 року у місті Вільногірськ Дніпропетровської області.

    Молодший сержант, командир бойової машини піхоти — командир 1-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

    Загинув 8 березня близько 21.00 в районі селища міського типу Луганське Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення у скроню, що дістав під час кулеметного обстрілу наших позицій.
  4. Юрій Анатолійович Луговський (позивний Баррет) народився 05.06.1994 року у місті Червоноград Львівської області.

Сержант, снайпер, заступник командира розвідувального взводу 1-го батальйону особливого призначення окремого загіну спеціального призначення «Азов».

Загинув 9 березня о 2.15 в районі населеного пункту Водяне Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1. Олександр Васильович Швець народився 26.06.1971 року у місті Олександрія Кіровоградської області.

Молодший сержант, навідник 2-го мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 11 березня о 10.20 в районі села Широкине Донецької області внаслідок підриву на фугасі вантажної автівки, якою він керував.

  1. Марк Сергійович Гудзовський (позивний Упрямий) народився 21.05.1997 року у Дніпрі.

Старший солдат, кулеметник 3-ї роти 1-го батальйону особливого призначення окремого загону особливого призначення «Азов» Національної гвардії України.

10 березня о 1.00 неподалік селища Водяне Донецької області зазнав надважкого поранення у голову від ворожого снайпера. Переніс операцію у 61-му військово-мобільному шпиталі в Маріуполі та гелікоптером був доправлений до лікарні імені Мечникова, де перебував у стані коми.

Помер, так і не опритомнівши, 14 березня.

  1. Сергій Миколайович Ковнацький народився 27.08.1995 року в селі Ясенівка Пулинського району Житомирської області.

Старший солдат 1-го десантно-штурмового батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади.

Загинув 25 березня о 9.20 в районі шахти «Бутівка» внаслідок кульового поранення голови, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Андрій Андрійович Кривич (позивний Діллі) народився 24.01.1999 року у місті Конотоп.

Доброволець тактичної групи «Сапсан» ДУК ПС.

Загинув 27 березня о 20.40 в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1. Володимир Анатолійович Шамчук (позивний Шама) народився 16.07.1970 року у Житомирській області. Мешкав у селі Драбово-Барятинське Драбівського району Черкаської області.

Старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув пізно увечері 28 березня біля села Луганське Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, що дістав під час підриву на вибуховому пристрої.

  1.  Віктор Олександрович Максимов народився 09.05.1984 року у селі Раївка Синельниківського району Дніпропетровської області. Мешкав у Дніпрі.

Солдат, механік-водій, електрик відділення командно-штабних машин взводу управління розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 30 березня о 12.55 в районі села Старогнатівка Донецької області внаслідок поранень, несумісних з життям, що дістав під час підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Квітень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 04

Загиблі Герої квітня

  1.  Володимир Анатолійович Майборода (позивний Май) народився 09.07.1967 року у місті Мелітополь Запорізької області.

Прапорщик, заступник командира взводу розвідки 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 квітня в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області під час бою з ДРГ ворога.

  1. Денис Миколайович Начосний (позивний Чечен) народився 02.09.1986 року у селищі Маркеєв Чаплинського району Херсонської області. Мешкав у місті Генічеськ.

Сержант, заступник командира взводу (виконував обов'язки командира взводу) — командир бойової машини 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 12 квітня о 17.50 в районі селища Піски Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1. Максим Миколайович Черкун народився 09.01.1997 року у селі Кривбас Криворізького району Дніпропетровської області.

Сержант, командир протитанково-кулементного відділення 1-го взводу 2-ї роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 16 квітня о 19.00 в районі селища Піски Донецької області внаслідок осколкового поранення, що дістав під час мінометного обстрілу наших позицій.

  1.  Михайло Іванович Шозда(позивний Лемберг) народився 14.04.1968 року у Львові.

Старший сержант, старший навідник гранатометного взводу 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 квітня о 12.10 у районі селища міського типу Зайцеве Донецької області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1.  Євгеній Миколайович Хоменко (позивний Подгон) народився 25.05.1997 року у місті Вільногірськ Дніпропетровської області.

Солдат, навідник гаубиці гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення «Азов».

18 квітня близько 7.20 під час виконання бойового завдання в районі села Павлопіль Донецької області зазнав важких осколкових поранень голови. Санавіацією його було доправлено до лікарні Мечникова, де вранці 20 квітня він помер.

  1.  Геннадій В’ячеславович Широкий (позивний Одеса) народився 15.08.1969 року у селі Московка Куп’янського району Харківської області.

Старший солдат, водій 3-го батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

24.12.2017 року він дістав важке поранення у промзоні міста Авдіївка, спочатку був доправлений до військового шпиталю у Харкові, де йому зробили 2 операції. Помер 20 квітня у Київському військовому шпиталі, так і не опритомнівши.

  1.  Олександр Васильович Матус народився 18.09.1981 року у місті Лисичанськ Луганської області.

Солдат, розвідник розвідувальної роти 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 20 квітня о 2.10 в районі селища Кримське Луганської області поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій з БМП.

  1.  Сергій Леонідович Перепелиця (позивний Кузнєц) народився 02.07.1977 року у селі Званівка Бахмутського району Донецької області.

Сержант, головний сержант 2-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 квітня о 9.20 поблизу населеного пункту Травневе Донецької області внаслідок підриву автівки ГАЗ-66 на невстановленому вибуховому пристрої.

Травень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 05

Загиблі Герої травня-2018

  1. Іван Вікторович Сперелуп (позивний Лакалут) народився 14.08.1996 року у селищі міського типу Слов’яносербськ Луганської області. З 2010 року мешкав у місті Ходорів Жидачівського району Львівської області.

Старший солдат, старший механік-водій БМП 1-го відділення 3-го взводу 9-ї роти 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 травня поблизу села Новоселівка Донецької області внаслідок підриву БМП-2 на керованому фугасі.

  1.  Олег Вікторович Пушкарук народився 01.02.1969 року у місті Нововолинськ Волинської області.

Сержант, командир взводу 9-ї роти 3-ї батальйонно–тактичної групи 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 9 травня близько 4.00 поблизу селища Золоте Луганської області під час бою з ДРГ противника.

  1. Олег Степанович Бокоч народився 29.11.1994 року у селі Миколаївка Кобеляцького району Полтавської області.

Молодший сержант, фельдшер 2-ї роти 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 12 травня о 20.30 у промзоні міста Авдіївка Донецької області внаслідок важкого осколкового поранення голови, що дістав під час спроби витягти пораненого побратима у безпечне місце.

  1.  Іван Іванович Кураш народився 26.06.1985 року у селі Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області.

Старший солдат, старший стрілець 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 15 травня о 22.25 під час обстрілу наших позицій в районі села Катеринівка Луганської області.

  1. Сергій Михайлович Гундер (позивний Татарин) народився 20.02.1977 року у Харкові. З 2000 року мешкав у Івано-Франківську.

Солдат, командир відділення-командир бойової машини 2-го взводу 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 16 травня о 8.30 поблизу села Богданівка Донецької області внаслідок кульового поранення, що дістав під час обстрілу наших позицій ворожим снайпером.

  1.  Дмитро Сергійович Рудь народився 23.01.1998 року у Житомирі.

Матрос, старший стрілець-санітар 1-го відділення 1-го взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 16 травня о 16.20 в районі селища міського типу Талаківка Донецької області внаслідок вибухової травми, що дістав під час обстрілу наших позицій з РПГ-7.

  1.  Андрій Вікторович Маслов (позивний Футболіст) народився 21.05.1987 року у селі Новопокровка Чугуївського району Харківської області.

Молодший сержант, командир протидиверсійної групи 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 травня близько 5.00 в боєзіткненні з ворожою ДРГ на околиці селища міського типу Південне неподалік окупованої Горлівки.

  1.  В'ячеслав Васильович Куцмай (позивний Цинк) народився 07.11.1986 року у Києві.

    Старший солдат, старший оператор взводу розвідки 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 травня близько 5:00 у боєзіткненні з ворожою ДРГ на околиці селища міського типу Південне неподалік окупованої Горлівки.

  1. Богдан Олександрович Коломієць народився 29.04.1995 року у селі Лука-Мелешківська Вінницької області.

Молодший сержант, командир 2-го відділення взводу снайперів 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 22 травня о 22.00 в районі селища Зайцеве Донецької області внаслідок осколкових поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій.

  1.  Іван Всеволодович Жуков (позивний Жук) народився 10.04.1968 року у селі Озліїв Млинівського району Рівненської області. Останнім часом мешкав у місті Дубно.

Доброволець (останній місяць — старший на позиції) окремого легко-піхотного загону «Волинь» Української Добровольчої Армії.

Загинув 23 травня пізно увечері в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької області під час несення бойової варти.

  1. Мар'ян Іванович Корчак (позивний Хитрий) народився 06.09.1995 року у селищі міського типу Шкло Яворівського району Львівської області.

Доброволець, стрілець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор».

Загинув 25 травня вранці в районі селища місько типу Зайцеве Донецької області внаслідок поранень, що дістав під час артилерійського обстрілу наших позицій.

  1. Віктор Васильович Ферлієвич народився 26.08.1994 року у селі Конятин Путильського району Чернівецької області.

Старший солдат, старший механік-водій БМП 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 травня близько 20.00 на Горлівському напрямку, внаслідок підриву нашої БМП на фугасі під час бою з ворогом.

  1.  Ярослав Михайлович Дашкевич (позивний Рижий) народився 05.10.1995 року у селі Синарна Оратівського району Вінницької області у багатодітній родині.

Солдат, механік-водій 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

26 травня на Горлівському напрямку, під час бою з ворогом наша БМП, у якій був Ярослав, підірвалася на фугасі, він дістав важке мінно-вибухове поранення, а наступного дня помер у Харківському військовому шпиталі.

  1.  Юрій Володимирович Журавльов народився 05.1973 року у місті Димитров (Мирноград) Донецької області.

Прапорщик СБУ, співробітник ЦСО «Альфа».

Загинув 26 травня під час чергового бойового виходу, потрапивши під обстріл в районі села Кримське Луганської області.

  1.  Руслан Станіславович Муляр народився 24.01.1975 року у Тернополі.

Полковник СБУ, командир групи відділу ЦСО «Альфа», співробітник УСБУ в Тернопільській області.

Загинув 26 травня під час чергового бойового виходу, потрапивши під обстріл в районі села Кримське Луганської області.

  1.  Юрій Дмитрович Довганик народився 29.05.1971 року у Львові.

Сержант, водій-стрілець взводу снайперів 24-ї окремої механізованої бригади.

22 травня, під час обстрілу наших позицій в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області, зазнав важких поранень, від яких помер 31 травня у лікарні імені Мечникова у Дніпрі.

  1.  Костянтин В’ячеславович Гранов народився 08.06.1983 року. Мешкав у Харкові.

Старший солдат, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 92-ї окремої механізованої бригади.

27 травня дістав важке поранення голови, що було завдане ворожим снайпером, і 31 травня помер у лікарні імені Мечникова у Дніпрі.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 06

Червень

Загиблі Герої червня-2018

  1. Микола Володимирович Метлінський (позивний Байкер) народився 19.04.1070 року у селі Олександрівка Кіровоградської області. Мешкав у Кропивницькому.

Старший сержант, командир відділення 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

25 травня о 5 годині ранку, в районі селища Невельське Донецької області він зазнав вкрай важких осколкових поранень голови під час обстрілу з боку найманців РФ, закривши своїм тілом доньку-санінструктора, врятувавши їй цим життя. Був доставлений до лікарні Мечникова у Дніпрі, переніс кілька операцій, але помер 1 червня.

  1.  Ігор Леонтійович Французан народився 27.08.1976 року у селі Пенькине Новомиргородського району Кіровоградської області. Невдовзі переїхав до міста Сміла Черкаської області.

Молодший сержант, командир відділення, навідник зенітного артилерійського взводу 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 6 червня о 18.30 в районі селища Піски Донецької області внаслідок підриву на міні під час бою з ДРГ найманців РФ.

  1.  Степан Леонідович Литковець народився 13 березня 1997 року у селі Гарбузівка Лебединського району Сумської області. Потім разом з родиною переїхав жити в село Підопригори. З 2015 року мешкав у Сумах.

Солдат, стрілець зенітного артилерійського взводу 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 6 червня о 18.30 в районі селища Піски Донецької області внаслідок підриву на міні під час бою з ДРГ найманців РФ.

  1.  Микола Григорович Вільчинський (позивний Лютий) народився 14.05.1992 року у селі Старики Горохівського району Волинської області.

Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 3-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 12 червня в районі селища Новгородське Донецької області від кулі снайпера.

  1.  Ігор Юрійович Петров народився 14.02.1998 року у місті Рубіжне Луганської області.

Старший солдат, навідник механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 14 червня увечері в районі селища Новотошківське Луганської області внаслідок чисельних осколкових поранень, що він дістав під час багатогодинного обстрілу наших позицій. Помер дорогою до шпиталю.

  1. Сергій Йосипович Жук народився 08.06.1969 року у селі Усть-Кулом (республіка Комі, РФ).

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 14 червня о 21.00 в районі шахти Бутівка Донецької області під час обстрілу наших позицій з РПГ та озброєння БМП.

  1.  Сергій Васильович Остапчук народився 04.11.1970 року у Хмельницькому.

Сержант, механік-водій БМП 72-ї окремої механізованої бригади.

24 червня в районі селища міського типу Луганське Донецької області під час бою зазнав поранень та був евакуйований до лікарні, де помер.

  1.  Руслан Євгенович Баглик народився 29.09.1997 року у місті Тростянець Сумської області.

Старший солдат, навідник 2-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

19 червня в районі міста Авдіївка Донецької області зазнав вкрай важкого поранення голови від кулі ворожого снайпера. У непритомному стані його було доправлено до лікарні імені Мечникова, у якій 25 червня увечері він помер, так і не прийшовши до тями.

  1. Артур Володимирович Федосенко народився 26.03.1971 року у Кропивницькому.

Старший солдат, водій-електрик радіопеленгаторного пункту радіотехнічного центру вузла зв'язку 21-ї авіаційної комендатури. 

Загинув 26 червня близько 22.30 в районі міста Мар’їнка Донецької області внаслідок смертельного поранення, завданого ворожим снайпером.

  1.  Олександр Борисович Холін народився 20.09.1983 року у селі Охримівка Вовчанського району Харківської області.

Солдат, командир міномету мінометної батареї 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 червня близько 16.00 в районі села Богданівка Донецької області внаслідок поранень, які дістав під час ворожого артилерійського та мінометного обстрілів.

  1. Володимир Володимирович Дьяченко народився 06.01.1968 року у селі Семенівка Томаківського району Дніпропетровської області.

Солдат, водій мінометної батареї 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 червня близько 16.00 в районі села Богданівка Донецької області внаслідок поранень, що їх дістав під час ворожого артилерійського та мінометного обстрілів.

  1.  Дмитро Васильович Петрушенко народився 11.01.1971 року у селі Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області. Мешкав у Павлограді.

Солдат, номер обслуги мінометної батареї 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 червня близько 16.00 в районі села Богданівка Донецької області внаслідок поранень, які дістав під час ворожого артилерійського та мінометного обстрілів.

  1. Валерій Казімірович Шишак (позивний Поляк) народився 12.12.1960 року у селі Плахо-Петрівка Білокуракинського району Луганської області.

Молодший лейтенант, командир 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 червня вранці в районі селища міського типу Південне Донецької області від кулі снайпера найманців РФ.

  1.  Андрій Олександрович Волос народився 13.12.1995 року у Луцьку. Останнім часом мешкав у селі Завітне Ківерцівського району Волинської області.

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 червня вранці в районі селища міського типу Південне Донецької області від поранення у серце, яке  дістав під час бою з ДРГ найманців РФ.

  1.  Владислав Тофікович Гусейнов (позивний Швед) народився 07.05.1983 року у місті Первомайський Харківської області.

Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 червня увечері в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок поранень, що дістав під час бою з найманцями РФ.

  1. Геннадій Євгенійович Нємцов народився 09.02.1969 року у Черкасах.

Старший сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 червня о 23.30 в районі міста Світлодарськ Донецької області під час бою з найманцями РФ.

Липень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 07

Загиблі Герої липня-2018

  1. Едуард Юрійович Федоров (позивний Джигіт) народився 10.08.1996 року у селі Валява Городищенського району Черкаської області.

Матрос, навідник 503-го окремого батальйону морської піхоти.

27 червня поблизу селища Водяне Донецької області дістав важке кульове поранення від ворожого снайпера та був евакуйований до військового шпиталю Харкова, у якому помер 2 липня о 20.45.

  1.  Іван Іванович Борсук народився 09.07.1986 року у селі Лютинськ Дубровицького району Рівненської області.

    Солдат, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади.

    Під час обстрілу позицій 29 червня 2018 року в районні населеного пункту Попасна Луганської області зазнав вогневого кульового поранення голови та 8 липня 2018 року помер у Харківському військовому шпиталі.
  2.  Іван Іванович Мельник народився 10.03.1978 року у Хмельницькому.

Сержант, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 липня о 7.30 в районі міста Золоте Луганської області під час бою з найманцями РФ.

  1.  Артур Анатолійович Безсмертний (позивний Ронін) народився 12.10.1984 року у місті Лієпая (Латвія).

Солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 липня увечері в районі селища Новолуганське Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, якої він зазнав під час зміни позиції групою прикриття.

  1.  Іван В’ячеславович Войтенко (позивний Дядя Ваня) народився 22.01.1974 року у Білій Церкві.

Старший прапорщик, командир саперного взводу 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 липня в районі селища міського типу Новолуганське Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, якої він зазнав під час інженерної розвідки на передовій.

  1.  Юрій Миколайович Дженжера народився 02.12.1081 року у Запоріжжі.

Старший солдат, командир бойової машини-командир відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 липня о 10.00 в районі селища Кримське Луганської області під час бою з ДРГ найманців РФ.

  1. Василь Васильович Плотніков народився 21.08.1992 року у селі Новомилорадівка Криничанського району Дніпропетровської області. Мешкав у селі Кислівка Куп’янського району Харківської області, а останнім часом – у Рубіжному Луганської області.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 липня о 10.00 в районі селища Кримське Луганської області під час бою з ДРГ найманців РФ.

Серпень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 08

Полеглі Герої серпня-2018

  1. Федір Калманович Балог (позивний Одеса) народився 10.05.1973 року у селі Вишково Хустського району Закарпатської області. У дитинстві разом із родиною переїхав до села Парасковія Кегичівського району Харківської області.

Сержант, навідник-оператор 3-го відділення 2-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 4 серпня близько 19.00 в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок кульового поранення, що його дістав під час бою з найманцями РФ.

  1. Віктор Вікторович Кандалюк народився 09.08.1983 року у місті Южне Одеської області.

Солдат, навідник-оператор 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 серпня вдень в районі міста Мар’їнка Донецької області від кульового поранення, завданого ворожим снайпером.

  1. Андрій Юрійович Єлістратов народився 23.10.1991 року у Ризі (Латвія).

Солдат, старший розвідник 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 серпня близько 17.30 в районі міста Золоте Луганської області внаслідок поранень, які дістав під час обстрілу автівки з військовослужбовцями з ПТРК.

  1. Дмитро Михайлович Український (позивний Шубін) народився 03.11.1979 року у селі Хрестівка Донецької області. Мешкав у місті Лисичанськ.

Молодший сержант, командир відділення штабних машин взводу управління розвідувальної роти 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 серпня у бою поблизу Майорська Донецької області, прикриваючи розвідгрупу в «сірій зоні».

  1. Сергій Михайлович Цепух народився 03.04.1992 року у селі Видерта Камінь-Каширського району Волинської області.

Старший сержант, фельдшер медичного пункту 3-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 9 серпня близько 20.00 в районі міста Мар’їнка Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Михайло Михайлович Яровий народився 19.09.1977 року у Кропивницькому.

Солдат, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 9-ї роти 3-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 13 серпня о 19.50 в районі міста Мар’їнка Донецької області від чисельних осколкових поранень внаслідок підриву на міні.

  1. Федір Федорович Балахчі народився 27.11.1972 року у селищі міського типу Сартана Донецької області.

Старший матрос, водій 1-го гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї роти морської піхоти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 14 серпня близько 19.00 в районі селища Гнутове Донецької області внаслідок осколкових поранень, що дістав під час артилерійського та мінометного обстрілів наших позицій.

  1. Василь Юрійович Крищук (позивний Скіт) народився 26.03.1982 року у місті Володимир-Волинський Волинської області.

Старший солдат, військовослужбовець 3-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 серпня о 8.00 в районі міста Золоте Луганської області під час бою з ДРГ найманців РФ.

  1. Владислав Олексійович Бондаренко (позивний Прокурор) народився 02.05.1997 року у селі Комишувате Мангушського району Донецької області.

Сержант, командир кулеметного відділення 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 серпня увечері в районі міста Авдіївка Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Георгій Сергійович Ольховський (позивний Ольха) народився 08.01.1989 року у селі Зарічне Сімферопольського району (Крим). Після анексії півостріва переїхав до Луцька.

Старший лейтенант, командир роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Загинув 23 серпня близько 2.00 в районі села Старогнатівка Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Андрій Олександрович Чирва народився 27.10.1972 року у місті Мирноград (на той час – Димитров) Донецької області. Мешкав у Покровську.

Старший солдат, механік-водій 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 23 серпня близько 6.50 в районі селища Кримське Луганської області під час довготривалого бою з силами противника, який спробував захопити наші передові спостережні пункти вздовж Бахмутської траси.

  1. Михайло Миколайович Щербанюк народився 25.11.1989 року у селі Бережани (на той час – Комунарівка) Калинівського району Вінницької області.

Старший солдат, старший стрілець 3-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 23 серпня близько 6.50 в районі селища Кримське Луганської області під час довготривалого бою з силами противника, який спробував захопити наші передові спостережні пункти вздовж Бахмутської траси.

  1. Мар’ян Володимирович Найда (позивний Нейтон) народився 13.04.1997 року у Львові.

Старший солдат, командир бойової машини-командир 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 23 серпня близько 6.50 в районі селища Кримське Луганської області під час довготривалого бою з силами противника, який спробував захопити наші передові спостережні пункти вздовж Бахмутської траси.

  1. Тарас Станіславович Проценко (позивний Тарік) народився 15.05.1976 року у селищі міського типу Лисянка Лисянського району Черкаської області. Мешкав у Києві.

Солдат, заступник командира бойової машини-командир 2-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 23 серпня близько 6.50 в районі селища Кримське Луганської області під час довготривалого бою з силами противника, який спробував захопити наші передові спостережні пункти вздовж Бахмутської траси.

  1. Василь Володимирович Нечитайло народився 13.05.1966 року у селі Новомиколаївка Вітовського району Миколаївської області.

Сержант, командир відділення 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 23 серпня о 15.45 в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області внаслідок поранень, які дістав під час обстрілу водовозу ЗСУ протитанковою керованою ракетою.

  1. Станіслав Васильович Д’яконов народився 24.03.1985 року у селі Червоне Білопільського району Сумської області. З 2011 року мешкав у селі Сергіївка.

Старший солдат, навідник кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 24 серпня о 15.40 в районі селища міського типу Південне Донецької області від смертельного кульового поранення.

  1. Сергій Валерійович Левченко народився 15.09.1987 року у Сєверодонецьку.

Солдат, командир бойової машини 1-ї роти механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 серпня в районі селища Кримське Луганської області під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на міні.

  1. Олександр Сергійович Бережанський (позивний Берія) народився 20.01.1976 у селі Ланцеве Більмацького району Запорізької області.

Старший солдат, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 серпня в районі селища Кримське Луганської області під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на міні.

Вересень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 09

Полеглі Герої вересня

  1. Іван Олександрович Бєляєв народився 21.03.1986 року у Харкові.

Старший солдат, старший розвідник-радіотелефоніст 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 54-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 1 вересня під час проведення інженерних робіт із фортифікаційного обладнання спостережного посту на Світлодарському напрямку внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.

  1. Максим Олександрович Авдієнко народився 29.01.1998 року у селі Гірськ Сновського району Чернігівської області. Мешкав у Сновську.

Старший матрос, номер розрахунку зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 5 вересня о 18.45 в районі населеного пункту Водяне Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що він зазнав під час обстрілу наших позицій з протитанкових гранатометів.

  1. Владислав Миколайович Карпун народився 27.07.1998 року у селі Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області.

Старший солдат, стрілець зенітно-ракетного взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремо мотопіхотної бригади.

7 вересня близько 13.30 в районі селища Новгородське Донецької області, під час бою з найманцями РФ дістав вогнепального поранення грудної клітини, після надання невідкладної медичної допомоги був евакуйований до шпиталю, де 8 вересня о першій годині ночі помер.

  1. Сергій Вікторович Платонов (позивний Ганс) народився 15.08.1980 року у місті Арциз Одеської області.

Молодший сержант, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 10 вересня о 18.15 в районі селища Водяне Донецької області від осколкового поранення, що дістав під час гранатометного обстрілу наших позицій.

  1.  Ярослав Вікторович Бугаєвський народився 11.04.1998 року у місті Шостка Сумської області.

Молодший сержант, розвідник 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

11 вересня в районі міста Майорськ Донецької області зазнав смертельного поранення під час мінометного обстрілу наших позицій. Військовослужбовця було евакуйовано до шпиталю, у якому він 12 вересня вночі помер.

  1. Федір Сергійович Рубанський (позивний Кокс) народився 18.04.1995 року у селі Казаклія Чадирського округу Гагаузії (Молдова). Невдовзі матір хлопця разом із двома дітьми переїхала до села Рудниця Піщанського району Вінницької області.

Сержант, командир бойової машини-командир відділення 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

24 червня увечері під час проведення інженерних робіт на Світлодарській дузі зазнав вкрай важкого поранення під час обстрілу наших позицій. Його спочатку доправили до Харківського військового шпиталю, а згодом – до Київського головного військового клінічного шпиталю, у якому 12 вересня він помер.

  1. Володимир Вікторович Ткачов народився 19.02.1970 року у селі Вергуни Черкаського району Черкаської області.

Молодший сержант, гранатометник 1-ї роти 12-го окремого мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 вересня близько 23.00 в районі населеного пункту Луганське Донецької області від смертельних осколкових поранень, які дістав під час мінометного обстрілу наших позицій.

  1. Володимир Анатолійович Матвієнко народився 12.12.1982 року у Києві.

Сержант, командир відділення 1-ї роти 12-го окремого мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 вересня близько 23.00 в районі населеного пункту Луганське Донецької області від смертельних осколкових поранень, які дістав під час мінометного обстрілу наших позицій.

Жовтень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 10

Загиблі Герої жовтня-2018

  1. Олексій Костянтинович Влодарський (позивний Скіф) народився 15.12.1981 року у селищі міського типу Гранітне Малинського району Житомирської області.

Сержант, навідник 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 2 жовтня в районі селища Кримське Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Юрій Юрійович Фешко (позивний Хомяк) народився 01.05.1994 року у селі Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області.

    Старший солдат, командир бойової машини-командир відділення 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

    Загинув 9 жовтня в районі селища Новолуганське Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, якого він зазнав під час обстрілу наших позицій з великокаліберних кулеметів.
  2. Роман Володимирович Магас народився 17.05.1991 року у селі Баня Лисовецька Стрийського району Львівської області.

    Солдат, гранатометник 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

    Загинув 10 жовтня близько 9.00 в районі селища Гранітне Донецької області внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої.
  3. Сергій Анатолійович Дронов народився 20.10.1997 року у місті Чигирин Черкаської області. Мешкав у Кропивницькому.

Солдат, стрілець 5-ї роти 2-го батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 10 жовтня близько 9.00 в районі селища Гранітне Донецької області внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої. Від чисельних осколкових поранень помер дорогою до лікарні.

  1. Алєся Олександрівна Бакланова (позивний Мала) народилась 11.01.1999 року у селі Караван-Солодкий Марківського району Луганської області. Мешкала у Харкові.

Солдат, стрілець 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинула 10 жовтня в районі шахти Бутівка внаслідок чисельних осколкових поранень, які дістала під час обстрілу наших позицій з протитанкових гранатометів.

  1.  Павло Васильович Стоянський (позивний Маріуполь) народився 03.02.1989 року у Маріуполі.

Старший солдат, стрілець 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти мотопіхотного батальйону «Волинь» (колишній 1-й окремий мотопіхотний батальйон) 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 10 жовтня в районі селища Золоте-4 Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення у черевну порожнину, яке завдав снайпер найманців РФ.

  1.  Антон Юрійович Моспан народився 24.12.1991 року в місті Умань Черкаської області.

Старший солдат, командир бойової машини-командир відділення 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 15 жовтня вдень в районі селища Кримське Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Юліан Анатолійович Циганко (позивний Таклбері) народився 12.12.1975 року у Львові.

Головний сержант, командир відділення 3-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

17.11.2015 в районі села Кряківка Луганської області зазнав важких поранень у печінку та кишківник під час нападу ДРГ найманців РФ на наш спостережний пост.

Переніс понад 50 операцій, кому та клінічну смерть. 35 місяців лікувався у Києві та Відні. 10 вересня цього року повернувся з Відня до Головного військового госпіталю Києва, але вже 4 жовтня впав у кому та 16 жовтня о 8.10 помер.

  1. Андрій Юрійович Бойко народився 19.05.1998 року у місті Лубни Полтавської області.

Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї одного з підрозділів 1-ї окремої танкової бригади, що останнім часом був підпорядкований 28-ї окремій механізованій бригаді.

Загинув 16 жовтня близько 22:00 в районі міста Мар’їнка Донецької області внаслідок смертельного поранення кулею снайпера найманців РФ.

  1. Павло Пантелейович Білік народився 29.07.1980 року у селі Костичани Новоселицького району Чернівецької області. З вересня 2008 року мешкав у селищі Горишківське Томашпільського району Вінницької області.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 16 жовтня в районі міста Мар’їнка Донецької області від смертельного поранення кулею снайпера найманців РФ.

  1. Олександр Олександрович Ур народився 23.12.1984 року у селі Есень Ужгородського району Закарпатської області. Останні роки мешкав у Запоріжжі.

Старший солдат, гранатометник 2-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 23 жовтня на Приморському напрямку Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Дмитро Кузьмович Дарій народився 10.1971 року у селі Сергії Путильського району Чернівецької області. Мешкав у селі Суховерхів Кіцманського району.

Солдат, навідник 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув у ніч з 27 на 28 жовтня в районі селища Кримське Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 11

Листопад

Полеглі Герої листопада

  1. Ігор Андрійович Гончаренко народився 05.03.1994 року у селі Станишівка Житомирської області.

    Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 8-ї роти 72-ї окремої механізованої бригади.

    Загинув 1 листопада в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області від смертельного поранення, що він зазнав внаслідок обстрілу нашого опорного пункту з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
  2. Максим Вікторович Пасичнюк народився 03.10.1978 у місті Петропавловськ-Камчатський (РФ). Починаючи з 1989 року мешкав у селі Губни Локачинського району Волинської області, а з 1994 року — у Луцьку.

    Солдат, старший телефоніст-гранатометник взводу зв'язку 14-ї окремої механізованої бригади.

    Загинув 4 листопада вранці в районі хутора Вільний Луганської області від кулі снайпера найманців РФ.
  3. Іван Володимирович Воробей народився 03.07.1999 року у селі Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

    Солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 3-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

    Загинув 9 листопада близько 21.30 в районі селища Кримське Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.
  4. Євген Валерійович Летюка народився 24.07.1998 року у селищі міського типу Петропавлівка (на той час – Петрівка) Станично-Луганського району Луганської області.

Солдат, механік-водій 3-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 9 листопада близько 21.30 в районі селища Кримське Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

  1. Юрій Михайлович Олійник (позивний Полтава) народився 15.11.1974 року у селі Іванівка Кобеляцького району Полтавської області. З 2006 року мешкав у Києві.

    Старшина, стрілець-снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

    Загинув 10 листопада в районі селища Луганське Донецької області внаслідок підриву на радіокерованому фугасі.
  2. Роман Павлович Селіхов (позивний Гера) народився 08.08.1976 року у місті Новомосковськ Дніпропетровської області.

Старший сержант, інструктор снайперів 169-го навчального центру «Десна».

Загинув 10 листопада в районі селища Луганське Донецької області внаслідок підриву на радіокерованому фугасі.

  1. Віталій Георгійович Онофрейчук народився 22.04.1981 року у Чернівцях.

Сержант, командир 2-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 17 листопада о 0.55 в районі населеного пункту Новотошківське Луганської області внаслідок прямого влучання 120-мм міни у наш взводний опорний пункт.

  1. Сергій Вікторович Гаркуша (позивний Дизайнер) народився 11.09.1990 року у селі Валява Городищенського району Черкаської області.

Солдат, навідник кулеметного взводу 2-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 24 листопада о 19:45 під час бойового чергування на взводному опорному пункті в районі села Красногорівка Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення в живіт від кумулятивного пострілу із СПГ-9.

  1. Сергій Григорович Проданюк народився 05.03.1969 року у Кіровоградській області. Мешкав у селі Оселівка Кельменецького району Чернівецької області.

Солдат, номер обслуги протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 29 листопада близько 15.30 під час бою з найманцями РФ поблищу селища Кримське Луганської області.

Грудень

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 12

  1. Богдан Геннадійович Хлівний народився 26.02.1993 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Після закінчення Криворізької спеціалізованої школи № 9 з поглибленим вивченням економіки, права та іноземних мов Криворізької міської ради Дніпропетровської області, навчався та закінчив Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України. Заочно навчався у Донецькому юридичному інституті МВС України.

З 29.06.2016 року перебував на контрактній службі у лавах Збройних Силах України.

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 4 грудня близько 9.00 в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області від кулі снайпера найманців РФ.

Похований 6 грудня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу. У нього залишилися мати та брат.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 13

  1. Олександр Олександрович Коломієць народився 24.10.1989 року у селі Драбівці Золотоніського району Черкаської області. Мешкав у селі Маркізівка того ж району.

2007 року хлопець закінчив Драбівецький НВК, одразу після чого влаштувався працювати охоронцем до фірми «Агротрейд». Восени того ж року був призваний на строкову, після навчальної підготовки у Десні був доправлений до Білої Церкви, де проходив службу у 72-й окремій механізованій бригаді.

Демобілізувавшись восени 2008 року, працював охоронцем по різних фірмах у Черкасах до липня 2014-го.

31.07.2014 року Олександра було призвано у третю хвилю мобілізації. Службу проходив у 128-ї окремій гірсько-піхотній (на той час) бригаді на посаді оператора-навідника БМП-2. Під час виходу з-під Дебальцевого був контужений. Лікувався у госпіталях у Харкові та Полтаві, проходив реабілітацію у санаторії в Одесі. Після санаторію служив під Станицею Луганською до демобілізації у жовтні 2015 року.

31.03.2016 року Олександр Олександрович підписав із ЗСУ контракт та знову опинився у рідному підрозділі.

Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор 1-го відділення гірсько-штурмового взводу 2-ї роти 2-го батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 7 грудня в районі населеного пункту Богданівка Донецької області внаслідок кульового поранення у голову, завданого снайпером найманців РФ.

Похований 10 грудня у Маркізівці. У нього залишилися батьки та сестра.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 14

  1. Віктор Миколайович Куроп’ятник народився 16.11.1973 року у селі Аджамка Кропивницького району Кіровоградської області.

1990 року закінчив сільську школу №1, після чого навчався у Кіровоградській морській школі ДОСААФ. Працював мотористом бетонозмішувального обладнання та оператором-мотористом електро-пневмо насосів.

08.05.2015 року Віктора Миколайовича було мобілізовано до українського війська. Він служив у 3-й роті 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти до 20.07.2016-го року.

Демобілізувавшись, встиг попрацювати у ТОВ «Агроліга Трейд», а з 21 жовтня 2018-го року перебував на контрактній службі.

Старший сержант, командир відділення 1-го взводу 8-ї роти 3-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 13 грудня о 16.15 в районі селища Гнутове Донецької області від кулі снайпера найманців РФ.

Похований 17 грудня на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища Кропивницького. У нього залишилися дружина та троє дітей.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 15

  1. Владислав Дмитрович Простяков народився 16.10.1996 року у місті Вільногірськ Дніпропетровської області.

Після закінчення 9 класів міської школи №2 отримав фах кухаря-кондитера у Дніпровському центрі професійно-технічної освіти туристичного сервісу, який закінчив у 2015 році, по тому працював у різних закладах харчування у місті Дніпро.

З 10.11.2016 року перебував на контрактній службі у Збройних Силах України.

Солдат, навідник великокаліберного кулемету Володимирова танкового 5-ї роти 2-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

13 грудня, в районі селища Гнутове Донецької області, під час обстрілу наших позицій з великокаліберних кулеметів дістав вкрай важкі поранення, був доправлений до Маріупольського військового шпиталю, у якому помер у той самий день. 

Похований 16 грудня у Вільногірську. У нього залишились батьки.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 16

  1. Денис Олександрович Лошкарьов (позивний Мол) народився 09.03.1979 року у Херсоні.

Юрист за фахом, директор ТОВ "Юридичне агентство «Дерн, Лошкарьов та партнери», Денис Олександрович активно займався громадською та політичною діяльністю, на виборах у 2012 був членом ОВК від БЮТ. Займав посади голови апеляційного комітету Херсонської обласної федерації футболу та голови ГО «Українська військова організація Херсонщини».

Брав безпосередню та активну участь у Революції Гідності, неодноразово ризикував життям у зіткненнях з Беркутом та тітушками у Маріїнському парку. По тому став одним із лідеров Самооборони Херсону, відчайдушно захищаючи Україну у своєму місті та не допускаючи приход «руського міра».

Він був дуже розумною та розважливою людиною, культурною та у дечому винятковою. Мав здібність опановувати свої емоції, ніколи не виказуючи невдоволення та зберігаючи голову холодною та тверезою, у критичних ситуаціях миттєво знаходив вірний шлях вирішення проблем. Ідеальних людей не існує, але якщо існують такі, що максимально наближені до них, то Мол був саме такою людиною, майже бездоганною, просякнутою духом справжнього патріотизму.

З лютого 2015 року Денис Олександрович перебував у лавах захисників України.

Молодший лейтенант, командир взводу снайперів батальйону спеціального призначення «Донбас» 15-го окремого полку Національної Гвардії України.

Загинув 15 грудня о 12.15 в районі селища Гнутове Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Похований 19 грудня у Херсоні. У нього залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 17

  1. Олексій Михайлович Гребенюк народився 03.04.1969 року у Кролевці.

1987 року закінчив Глухівське СПТУ-15 за фахом столяра-тесляра. У 1987—1989 роках проходив строкову службу у 103-й повітряно-десантній дивізії (СРСР) на посаді начальника радіостанції та командира відділення, брав участь у бойових діях в Афганістані, нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Працював в «Сумиводгосп» (міжрайонне управління водного господарства).

З 14.03.2015 до квітня 2016 проходив службу за мобілізацією в зоні АТО, служив у 17-й окремій танковій бригаді. У червні 2017-го підписав контракт і повернувся на фронт.

Сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

7 листопада, під час виконання військового завдання в районі селища Новолуганське Донецької області, був важко поранений. В перші години йому було надано медичну допомогу в Бахмутському військовому госпіталі та доставлено до Харківського військового шпитаю. 13 листопада з Харкова літаком його було переправлено до Київського центрального військового госпіталю, де 17 грудня Олексій Михайлович помер, так і не опритомнівши.

Похований 21 грудня у Кролевці. У нього залишилися дружина, син та донька.

Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний 18

  1. Євген Валерійович Тоненьков (позивний Сталкер) народився 24.04.1990 року у Маріуполі, у родині військових. Останнім часом мешкав у селі Старий Розділ Миколаївського району Львівської області.

    Рано втративши матір, хлопець на деякий час переїхав жити до бабусі, до хутора Садовий Мінераловодського району Ставропольського краю (РФ). Закінчивши там школу, повернувся до України, мешкав разом із батьком та братом.

    Вступив до будівельного технікуму Маріуполя. Невдовзі помер тато Євгена. Попрацював у конверторному цеху металургійного комбіната «Азовсталь», а потім у місті почався хаос та беззаконня. Усюди стріляли та грабували, нічого не працювало, влада не могла впоратися з проросійською навалою. 

    Сталкер бачив усе на власні очі, тому у нього виникло тверде бажання захищати свою землю, яке він здійснив, записавшись до батальйону спеціального призначення «Донбас». Потрапити на місце збору до Курахового на той час можна було лише через окупований Донецьк, це був важкий та дуже небезпечний шлях, але минулося без пригод, і чоловік прибув до розташування батальйону якраз перед початком страшних подій в Іловайську, у серпні 2014 року.

    До Іловайська Сталкер якимось дивом не потрапив, а у кінці серпня бійців вивели до Дніпра, де увесь вересень вони проходили бойове злагодження та підвищення боєздатності. У листопаді 14-го відбулася ротація до Лисичанська, де батальйон простояв до 2015 року, коли відбулася чергова ротація та виведення на ППД до Петрівців.

16.02.2015 року Євген як доброволець був призваний за мобілізацією на особливий період.

У БСП «Донбас» Сталкер служив старшим солдатом, стрільцем 6-го відділення 2-го взводу 4-ї роти, а через те, що добре розумівся в озброєнні, займав відповідні до вимог бойових моментів посади, був і кулеметником, і гранатометником, і АГСником.

Він брав безпосередню участь у штурмі Широкиного, у якому він перебував до 2016-го року, знаходячись під постійними обстрілами. Там трапився один випадок, який можна назвати його другим днем народження. 

Річ у тому, що було там одне місце, де був Інтернет, і куди бійці бігали, щоб тримати зв'язок із зовнішнім світом. На той час ще ніхто ще їх не попереджував за небезпеку наведення по сигналу мобільного, і ось коли вони сиділи у будинку, почався шалений обстріл того місця із САУ. Трохи перечекавши, хлопці побігли назад, до своїх окопів, і у той самий час біля них впав снаряд, впав та не розірвався. Того дня смерть пройшла повз.

Євген Валерійович був розумною та сміливою людиною, зі своїм специфічним світоглядом, гарно тямив в електроніці та техніці, полюбляв комп'ютерні ігри, а з ігри «Сталкер» узяв собі позивний, тому що мав звичку все досліджувати та пізнавати, незважаючи на небезпеку. У складних ситуаціях він намагався підбадьорити друзів, своїм прикладом показавши межу страху.

За словами його брата, це була дитина нової формації, з живим, великим та чистим серцем, яка не розуміла байдужості та черствості навколишнього світу. Іноді він міг бути грубим зовні, але завжди залишав у собі кришталеву прозорість душі, ту прозорість, якої в більшості з нас давно вже немає.

15.04.2016 року був звільнений за наказом про демобілізацію, а у вересні 2016-го він разом із побратимами з 4-ї роти «Донбасу» перейшов до 3-ї роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади, у складі якої перебував на передовій з липня 17-го по березень 18-го року, а 04.09.2018 був призваний за контрактом Миколаївським РВК Львівської області, та разом зі своєю дружиною, яка служила поруч із ним, починаючи з «Донбасу», прибув до лав нового підрозділу.

Солдат- навідник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

24 грудня о 20.50, під час обстрілу нашого взводного опорного пункту в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області зі стрілецької зброї, 82-мм мінометів та АГС, Сталкер зазнав вогнепального кульового поранення у голову, усю наступну ніч його оперували у лікарні Сєверодонецька, але наступного дня по обіді він помер.

Похований 28 грудня у Старому Роздолі. У нього залишилися брат, дружина та дитина.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Майже в усіх з них залишились близькі. Батьки. Брати та сестри. Вдови. Діти. І цього Нового року вони навряд чи відчувають свято — спустошені своїм горем, знесилені втратою рідної людини, яку забрала в них війна, що триває майже 5 років, і невідомо, скільки триватиме ще.

Їхнє щастя миттєво вигоріло на попіл тієї самої секунди, коли вони дізнались. Наша країна дедалі наповнюється розбитими на дрібні уламки серцями на Заході та Сході, у північній Охтирці та південному Херсоні, у Вільногірську та Черкасах: майже кожен населений пункт України втратив своїх героїв.

Ніколи не пролунає вхідний дзвінок, не постукають у двері, не впаде на підлогу вкритий пилом солдатський рюкзак, та не стисне в обіймах той, кого так довго чекали.

Ми повинні завжди пам’ятати їх. Ми маємо цінувати те, що завдяки їм наші дні розмірені, а вулиці – безпечні. Полеглі Герої подарували нам затишні зиму та літо, прогулянки, відпочинок, теплі ковдри, улюблені книжки, відпустки, свята та солодкі мандарини.

Вони забезпечили нам життя.


 Ян Осока, «Цензор.НЕТ»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.