Кого притягнуть до відповідальності за корупцію на заводі Порошенка: думка політолога

0
158



Аудит НАБУ документів щодо закупки бронетехніки на заводі «Ленінській кузні», який належить Петру Порошенку, президенту нічим не загрожує. Більш ймовірно, що відповідальність понесе замовник.

Про це сайту «24» розповів політичний експерт Андрій Вігірінський.

На думку політолога, питання і загроза є для працівників Держприкордонної служби, які закупили військову техніку.

Якщо буде встановлено, що гроші виводилися через офшорні чи інші компанії на користь певних осіб, тоді питання буде до підприємства. Тому що це схема заволодіння державними коштами. Наразі, якщо підприємство визначило високу ціну, потім оподаткувало прибуток, то які питання? Завод – комерційна структура. Основний тягар відповідальності буде нести замовник – Держприкордонслужба,
– переконаний Вігірінський.

Водночас, як зауважує експерт, якщо НАБУ за допомогою західних партнерів встановить, куди конкретно виводилися гроші і яким чином закуповувалися комплентуючі, то можна говорити, що це сигнал для акціонерів, що не так просто сховати гроші, які вони заробляють в Україні.

Керівники «Ленінської кузні», за словами фахівця, можуть бути притягнутими, якщо буде встановлено злочинну змову. А це зробити на підставі документів не так просто. Потрібно проводити оперативно-технічні заходи: негласні слідчі дії, стеження тощо. А це не відбувається заднім числом.

Швидше за все, мова йтиме про службовий злочин, вчинений працівниками Держприкордонслужби. Якщо умисел не доведуть, то це буде службова недбалість, що потягнула за собою збитки,
– зазначив Андрій Вігірінський.

Нагадаємо, Солом'янський райсуд Києва надав тимчасовий доступ детективам Національного антикорупційного бюро до документів заводу «Кузня на Рибальському» (колишня «Ленінська кузня»), котрий належить президенту Петру Порошенку і народному депутату Ігорю Кононенку. За даними слідства, в листопаді 2015 року військова частина 1498 підписала два договори з заводом на загальну суму 59,5 мільйона гривень. Вартість одного бойового дистанційного модуля повинна була становити 4,75 мільйона гривень. Фактично вартість становила 14,876 мільйона гривень.

24 канал


Присоединяйтесь к нам в Facebook, Twitter. Будьте в курсе последних новостей.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here